середу, 20 червня 2012 р.

Новини та аналітика подали на розлучення

From Evernote:

Новини та аналітика подали на розлучення

Clipped from: http://osvita.mediasapiens.ua/print/material/2804


Новини та аналітика подали на розлучення

2011-06-20
«Медіаграмотність»
У смартфонах, які вже зараз використовує більшість людей для отримання інформації, користувачів приваблює насамперед короткий і стислий її виклад. Ми надаємо перевагу форматам, які не вимагають від нас тривалого копирсання в довгих часовитратних текстах. Стрічки оновлень у стилі фейсбука й твітера – ідеальні для швидкого перегляду найважливіших новин, проте аж ніяк не підходять тим, кого цікавить серйозніша аналітика.
Мобільні технології дедалі впевненіше витісняють застарілий формат газетної статті

У смартфонах, які вже зараз використовує більшість людей для отримання інформації, користувачів приваблює насамперед короткий і стислий її виклад. Ми надаємо перевагу форматам, які не вимагають від нас тривалого копирсання в довгих часовитратних текстах. Стрічки оновлень у стилі фейсбука й твітера – ідеальні для швидкого перегляду найважливіших новин, проте аж ніяк не підходять тим, кого цікавить серйозніша аналітика.

З'ясуймо тепер, що ж таке класична газетна стаття? Це дбайливо підібрана й оформлена низка тверджень і фотографій, підкріплених аналізом та історичним фактажем. Та коли в умовах постійного інформаційного потоку читач уже перебуває в курсі всіх новин, ця підбірка, навіть кількагодинної давності, стає «несвіжою». Новини – твітери знаменитостей, любительські відео й т. п. – остаточно перебираються з газет у телефони. Час, потрібний на те, щоб витворити серйозну статтю з цього інформаційного фастфуду, робить її неактуальним, а отже – знецінює. А тому й творяться сучасні новини в цілком «мобільному» стилі. Ось вони – нездоланні суперечності, що неминуче призводять до розлучення.

Нещодавно Джеф Джервіс, американський журналіст і викладач Нью-Йоркської магістерської школи журналістики, написав приблизно те саме, але висновки зробив дещо інші – в матеріалі «Стаття як розкіш чи побічний продукт роботи автора». Більшість читачів тоді сприйняли це як натяк, що, буцімто, довгі аналітичні статті незабаром перетворяться на нежиттєздатний релікт – і помилилися.

Аналітична журналістика виживе – але тільки окремо від новинного фастфуду, і це може стати виходом для авторів. Протягом наступних десяти років аналітикам доведеться навчитися зважати на те, що фактичну інформацію, яку вони викладають, читачі вже встигли спожити в режимі реального часу. Їхні ж статті цінні передовсім обґрунтуваннями, висновками й коментарями.

Такий варіант розвитку подій найліпше корелюватиме з інтелектуальним потенціалом і фінансовими запитами самих журналістів, що вочевидь їх потішить. І розмаїття соціальних мереж та мобільних платформ тут може лише прислужитися – миттєво доставляючи авторам усі потрібні матеріали. А відтак талановиті репортери будуть оперативно доставляти новини просто в мобільні телефони своїй аудиторії. Інформаційний фастфуд поширюється зі швидкістю епідемії, тож у тім, що їхня праця не буде марною, сумніватися не доводиться.

Водночас ці канали передачі інформації дозволять і аналітикам повідомляти своїх читачів про публікації нових матеріалів. На відміну від новинного, цей формат абсолютно виключає процес перетворення інтелектуального продукту на товар широкого вжитку. Їхня цінність залежатиме винятково від досвіду автора, його багажу знань і вміння прогнозувати. Вони відрізняються від новин не лише обсягом, а ще й стилем і оформленням; їх може бути подано у відео- чи аудіоваріанті. Вони пишуться не для термінового перегляду, їх зберігають у закладках і читають згодом – у мить перепочинку, тоді, коли читач готовий сприймати щось нове. До того ж, соцмережі й мобільні платформи значно спрощують процедуру оплати журналістської праці. П'ятдесят центів за порцію доброї аналітики – це небагато, і в той же час – цілком покриває витрати на видання газет.

Навряд чи формат газетної статті можна назвати недоторканним – він закономірно поступається оперативній «мобільній» передачі новин: це зручно і, крім того, дозволяє розсилати мультимедіа-рекламу. До епохи інтернету газетні статті дожили як данина традиції і наслідок відсутності кращих, зручніших форм подачі інформації. Досі ми за звичкою сприймали їх як фундаментальні підвалини журналістики, проте виявляється, що це не так. Нова, зручніша альтернатива призвела до того, що потреба в довгих аналітичних статтях у «мобільної» частини аудиторії просто відпала.

Відтепер новини та аналітика підуть кожне своїм шляхом – і це буде шлях витворення нової успішної бізнес-моделі журналістської діяльності. Я сподіваюся, це буде щасливе розлучення.

Автор – Джонатан Ґлік, Business Insider

.






вівторок, 5 червня 2012 р.

99 Франков


Все продается: любовь, искусство, планета Земля, вы, я. Эту книгу я пишу, чтобы заставить моих шефов уволить меня. Если я уйду по собственному желанию, не видать мне никаких компенсаций как своих ушей. Так что я вынужден подпилить сук, на котором зиждется мое благополучие. Моя свобода называется пособием по безработице. Я предпочитаю быть вышвырнутым из фирмы, нежели из жизни, ИБО МНЕ СТРАШНО. Сослуживцы вокруг меня мрут как мухи: остановка сердца в бассейне от переохлаждения, передозировка кокаина под видом инфаркта миокарда, взрыв личного самолета, крутой автомобиль, не вписавшийся в крутой вираж.
...
Все проходит и все продается. Человек – такой же товар, как и все остальное, и у каждого из нас свой срок годности. Вот почему я решил уйти на пенсию в тридцать три года. Похоже, это идеальный возраст для воскресения.

Фредерик Бегбедер

99 Франков

Роман «99 франков» представляет собой злую сатиру на рекламный бизнес, безжалостно разоблачает этот безумный и полный превратностей мир, в котором все презирают друг друга и так бездарно растрачивается человеческий ресурс…
Роман Бегбедера провокационен, написан в духе времени и весьма полемичен. Он стал настоящим событием литературного сезона, а его автор, уволенный накануне публикации из рекламного агентства, покинул мир рекламы, чтобы немедленно войти в мир бестселлеров.

Книга на сайте Флибуста


http://sergey-rastafara.blogspot.com





пʼятницю, 1 червня 2012 р.

"Воздухоплавание в Компании Сфинксов" Аквариум


 
За годы звукозаписи в закромах "Аквариума" накопилось некоторое количество песен, оказавшихся на периферии канона, а то и вовсе недоступных простому слушателю. Цель этого альбома - собрать заблудившиеся песни под одной крышей и вернуть забытую музыку людям. Спасибо всем, кто будет слушать эти песни. Записи 1997-2012гг. Во благо всем живым существам при записи этих песен с Аквариумом сотрудничали: БГ А. Титов Б. Рубекин И. Тимофеев О. Шавкунов А. Суротдинов + В. Кудрявцев А. Светлов О. Сакмаров С. Щураков А. Потапкин А. Зубарев И духовая капелла "Шашки Шамбалы" * * * При участии Л. Кавиной, сыгравшей на терменвоксе в песне "Под Мостом как Чкалов" и коллектива The Band с коллегами ( "4D"). А также: Стиральная доска: С. Лускин Туба: Андрей Воеводский Валторна: Александр Афанасьев Арфа: Одарка Вощак Труба: В. Гайворонский Sitar – Sheema Mukherjee Drums - L.Bradley Uillean Pipes – Becky Taylor Флейта - Ю. Шолохова Банджо - Б. Шульман Струнное трио "Пушкинские Анахореты” * * * Звукозапись - Б.Рубекин Мастеринг: Н. Иванов-Номан Оформление: И. Языков Слова (7) Джордж (11) Джордж/БГ